Останнім часом проблеми освіти дискутуються на всіх рівнях – від особистісного до державного та міжнародного. На пост-радянському просторі все, що пов'язане з освітою, найчастіше позначається як "навчально-виховний процес", у якому чомусь навіть не згадується слово "розвиток/розвиваючий". Начебто наша освіта та виховання вже включають (за умовчанням) розвиток. Вулиця теж розвиває (та ще й адаптує!) до реальних умов життя, іноді навіть сильніше за школу. Але чи це потрібно суспільству та самій особистості? До того ж зрозуміло і відомо, що життя сьогодні, а тим більше завтра, потребує не стільки знань, скільки особистісного РОЗВИТКУ, що передбачає використання потенціалу будь-якої людини, даного їй від народження.

З початком ХХІ ст.  виріс інтерес (і спекуляції) до терміну "обдарована дитина", який часто ототожнюють з "талантом", при цьому втрачаючи сенс слово "дар", що є коренем "обдарованості". Тим самим підмінюються сутності та «розмиваються» (вихолощуються) проблеми, які справді є і пов'язані з виявленням, навчанням та підтримкою обдарованих. Існує багато різних поглядів (причому обґрунтованих!) і наукових, і просто з практики на те, як ми характеризуємо можливості (і потенційні, і поточні досягнення) дітей та молоді, що дозволяє розвинути природні задатки в талант.

Знову і знову експерти та практики порушують питання: чи слід відрізняти "обдарованість" та "талант"? Чи можна і чи слід розрізняти "обдарованість", "талант" і високорозвинені "здібності" ? Як використовувати ці психологічні та педагогічні категорії на користь дітям, для їх успішного майбутнього? Дискусія видається нескінченною через відсутність узгоджених критеріїв для вимірювання зазначених якостей. Мабуть, треба почати з головного питання: якщо "обдарованість" і "талант" є синонімами, то навіщо використовувати два, а не один, і чому виникло бажання називати один об'єкт двома різними словами (незалежно від мови використання)? Якщо слово-носій сенсу немає значення, чому б назвати "обдарованість" квіткою чи дошкою? Чому в інших галузях знань вчені спочатку домовляються про використання певного терміну та відповідного змістовного поняття, а потім цей термін "іде в маси", тобто використовується практиками? Без визначення базових понять педагогіка перестає бути наукою, а залишаєтсья лише сферою практичного використання.

Ці і не лише ці питання ми пропонуємо обговорювати заради кращого розуміння проблем, що виникають навколо зазначених термінів у сучасній науці, освіті та практиці. А почати краще з визначення цих понять ("задатки", "обдарованість", "здібності" та "талант"), розуміння, що саме під ними мається на увазі, а також зрозуміти, які підходи, моделі, критерії та методи є найбільш поширеними на сьогоднішній день.

Зокрема, наше розуміння обдарованості, яким ми користуємся на цьому порталі, об'єднує поняття, його зміст і показує можливі шляхи обчислення.